Вадим Івченко: Зміна системи оподаткування може вивести економіку з тіні

Одна з причин економічних негараздів у країні – тінізація половини обсягу економіки України через неефективну та ворожу для бізнесу податкову політику. Податкова система в Україні сьогодні в більшості є неадекватною та не відповідає цілям і завданням, а також стала системою терору вітчизняного підприємництва. Хоча світовим трендом сьогодні є пом’якшення системи оподаткування та зменшення податкового навантаження на бізнес. Тому єдиний шлях для побудови нової економіки.

Базовими нормами ЄС щодо підтримки малого та середнього бізнесу є надання нижчого адміністративного та регуляторного тиску і податкового навантаження, а також пріоритетність у прямій державній підтримці. Ці норми були встановлені рядом законів, регуляцій та директив Парламентом та Урядом Об’єднаної Європи. Вони передбачають рівні умови фізичних та юридичних осіб на здійснення господарської діяльності, надання фізичним особам спрощень в обрахуванні та сплаті податків. ПДФО є також значно зниженим для низьких та середніх доходів самозайнятої особи: надання нульових ставок на доходи в межах суми соціального самозабезпечення, так званий еллоувенс (в Німеччині – 9600 євро, у Великобританії – 11000 фунтів на рік, тощо). Для них також нижчі ставки згідно прогресивної шкали оподаткування доходів в межах до 30-50 тисяч євро в залежності від країни порівняно із ставками оподаткування прибутків компаній. В Україні ж на мале та середнє господарство застосовується норма щодо оподаткування ПДФО (в межах понад 50 розмірів мінімальної заробітної плати в тваринництві та при обробітку понад 2 гектарів у рослинництві) на загальних підставах (по ставкам 18%). Ці “загальні підстави” не дають можливості „списати” витрати. Отже перетворюються для фізичних осіб в оподаткування 18% від виручки, що у більшості випадків означає оподаткування більш ніж 50% ставкою реального доходу особи. Для більшості фізичних осіб таке оподаткування — непосильне, тому, як результат, вони вимушені господарювати поза податковим правовим полем, і, відповідно – поза соціально-пенсійною та харчобезпековою системою, організованим ринком.

Для виправлення такої невідповідності нами вже зараз почався розроблятися проект закону, яким:

1. Плануємо розширити коло фізичних осіб, які займаються незалежною професійною діяльністю та мають з 2011 року можливість здійснювати її без реєстрації підприємцем, оподатковуючись податком на доходи фізичних осіб, фізичними особами, які займаються самостійною фермерською діяльністю.

2. Вводимо поняття „Фермер” як особа, яка незалежно від правового статусу безпосередньо займається трудовою сільськогосподарською діяльністю, в тому числі (а) фізичні особи, що займаються самостійною фермерською діяльністю, (б) члени сімейних фермерських господарств, (в) члени фермерських господарств із реєстрацією юрособи, в яких не використовується наймана праця, та (г) члени фермерських господарств із реєстрацією юрособи, для яких (для членів) працевлаштування у фермерському господарстві є основним місцем роботи. Такий підхід повністю відповідає спільній парламентській та урядовій Регуляції 1307 ЄС.

3. Встановлюємо для фізичних осіб, які займаються самостійною фермерською діяльністю, можливість паушального обрахунку доходу по нормі на гектар, скорегованої на відхилення нормативно-грошової оцінки фактичної ділянки, яка ним обробляється, від середнього значення по країні, та на коефіцієнт в залежності від категорії (типу) земель дохідності кожної культури (виду діяльності), як це передбачено для юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи згідно ст. 293.9 ПК.

4. Встановлюємо оподаткування доходів фермерів (а, б, в, г) з нульовими ставками ПДФО в межах до 50 розмірів мінімальної заробітної плати, та прогресивну шкалу ставок понад ці межі із кроком плюс 1% на кожну частку доходу, рівну 10 розмірам мінімальної заробітної плати, 18 % ставку на частку доходу понад 230 розмірів мінімальної заробітної плати.

5. Встановлюємо для фермерів (а) і (б) можливість сплачувати ПДВ по компенсаційним ставкам до ціни продажу продукції (затвердженим підзаконним актом по кожному виду продукції чи послуг) та права реверс чардж для суб’єктів господарювання, які купують у них товари (послуги), передбачивши для обох категорій окремий порядок видачі дозволів на використання компенсаційних ставок та ведення реєстрів податковими органами.

Соціальна ринкова економіка дозволить забезпечити роботою українців у власній країні, підняти рівень доходів і купівельну спроможність і тим самим дати додатковий поштовх для економічного зростання.

Заможні і впевнені в свої силах громадяни - це головна мета економічної політики.