«ЖІНКА – ПОЛІТИК. ВИКЛИК ЧИ НЕОБХІДНІСТЬ?»

Віра Вернигор

Як свідчить міжнародна практика, до партійного гендерного квотування вдаються політичні партії багатьох країн світу. Такі квоти встановлюються до 50%. Зокрема, це у партійних списках встановили австрійська «Зелена альтернатива», Соціалістична партія Бельгії, Ліберальні демократи та Робітнича партія Великої Британії, Партія лівих соціалістів Данії, Еквадорський революційний народний рух, Нова демократична партія Канади, Партія демократичного соціалізму Німеччини, Федерація зелених Італії, Революційна партія Мексики й інші.

В Україні питання гендерних квот практично не порушує жодна політична партія .  Те, що наша держава об’єктивно потребує цього, засвідчують  вибори до Верховної Ради України 2012 року.  Народними депутатами України сьомого скликання обрано 43 жінок 9,7 % від загальної кількості парламентарів, що є кроком вперед, бо такої кількості представниць прекрасної половини людства в українському парламенті не було за всю історію незалежності нашої держави.

Історично склалося,  що українська  жінка - берегиня роду, і тому найвизначніша її роль була, безумовно, сімейною. Жінка-козачка ставала родоначальницею, вихователькою, управителькою господарством. Вона відрізнялася самостійним, вольовим характером, самоповагою, була стабілізуючим чинником у житті українців, звідси її домашність, сімейність, традиційність. Мабуть, саме внаслідок цих ментальних особливостей української жінки треба відзначити і досить консервативну роль в освоєнні нею сьогодні нових суспільних сфер самореалізації та діяльності.

Найбільший виклик  жінок у політиці за час незалежності України - політична діяльність Юлії Тимошенко. Засуджена екс-прем'єр Юлія Тимошенко очолила Топ-100 найвпливовіших жінок України за версією журналу "Фокус". На президентських виборах 2010 року вона програла лише 4,6%, що сфальшували.  Юлія Тимошенко - один з найхаризматичніших політиків, незламна і непереможна,  навіть знаходячись у в’язниці, вона об’єднала опозиційні партії в одну команду. Вона й досі є символом боротьби за демократію. Своєю політичною вагою Юлія Тимошенко кинула виклик не лише чоловікам-політикам, а й цілій системі, владі, яка  "замкнула її за грати" з єдиною  метою - усунути від політичної боротьби сильного опонента.

Зміна політичного статусу України в сучасному світі, її перетворення у самостійну державу призвело до свідомого перерозподілу соціальних ролей і в українському суспільстві. Назріває запит на моральне обличчя політиків, тому  жінка з її мудрістю та прагненням до гармонії урівноважує цей світ з його неконтрольованою агресією та боротьбою амбіцій. Жінки не просто дають життя і творять майбутнє, вони можуть зробити його гідним, внести в політику такі нові якості, як толерантність, моральність, мудрість, неприйняття агресії. Відповідно до результатів досліджень, в країнах, де є сильна присутність жінок при владі, політика держав більше соціально орієнтована, зокрема, в скандинавських країнах, де традиційно участь жінок у політиці є однією з найвищих у світі і складає близько 40%.

Сьогодні для управління державою Україні потрібна саме гармонія, яку зможуть привнести  жінки - політики. Враховуючи низьке представництво жінок у політичній сфері, влада має докласти зусиль для просування жінок та врахування їхніх голосів на рівні політичних партій, що на практиці продемонструє  неформальну  прихильність до європейських стандартів.

ВІРА ВЕРНИГОР,
Голова Криворізької міської організації Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», депутат Криворізької міської ради, помічник - консультант народного депутата України